Лічильники

За сприяння Асоціації підприємств інформаційних технологій України створено веб-сайт Громадської ради з питань інформаційно-комунікаційних технологій. Сайт створено для підтримки ініціативи низки організацій громадянського суспільства з метою доведенню до відома суспільства настанов кандидатам у Президенти України "Невідкладні заходи щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні", а також співпраці з уточненя і лобіювання цих настанов та моніторингу їх виконання. Адреса сайту:
http://ict-forum.org.ua

Автори


Олег Борисович Шевчук (* 2 січня 1968, м. Київ) — підприємець, громадський та політичний діяч. Заступник голови ради Федерації роботодавців України, президент Конфедерації роботодавців України, народний депутат України 3,6,7 скликань.

Освіта

1987 рік - з відзнакою закінчив Київський технікум радіо приладобудування
1994 рік - здобув диплом Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю радіофізик. 
Кандидат економічних наук (20 жовтня 2000 захистив кандидатську дисертацію на тему «Управління ризиками інвестиційних проектів»). 
2004-2006 роки - докторант Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Кар'єра

1988-89 роки – строкова служба у збройних силах, війська зв’язку.
З 1990 по 1996 роки – займається підприємницькою діяльністю у різних сферах економіки, засновник та Голова Правління групи компаній «Обрій».
1996-98 р. – заступник Голови Правління Укртелекому.
З 1996 року активно починає займатися розвитком руху роботодавців. 
1997-2004 – віце-Президент УСПП. У 1998 році створює громадське об’єднання учасників ринку телекомунікацій «Телеком-клуб».
З березня 1998 р. по лютий 2000 року - народний депутат України 3 скликання, перший заступник Голови Комітету ВР України з питань будівництва, транспорту та зв'язку.
З 1999 р. по 2001 рік - очолює Державний комітет зв'язку та інформатизації України.
2001 - 2007 роки - повертається до бізнесу та громадської активності, сфера інтересів – ринок ІКТ. Створює та очолює громадську дослідницьку організацію «Інститут Інформаційного суспільства».
У 2001 році створює та очолює одну з перших в Україні галузевих роботодавчих організацій - Всеукраїнське об’єднання роботодавців у галузі телекомунікацій та інформаційних технологій.
З жовтня 2007-2012 – народний депутат України 6 скликання, перший заступник Голови Комітету ВР України з питань соціальної політики та праці, автор понад 40 законопроектів.
З 2012 року - Президент Конфедерації роботодавців України. З 2013 року -  заступник Голови Ради Федерації роботодавців України.
З березня 2014 року – народний депутат України 7 скликання, член Комітету ВР України з питань транспорту та зв’язку.
З квітня 2015 року – Голова Правління Фонду соціального страхування України.

Автор та співавтор багатьох наукових праць та публікацій. Зокрема книг: «E-Ukraine. Інформаційне суспільство в Україні: бути чи не бути» (2001 р.), «Електронний уряд» (2001 р.), «Зелена Україна» (2002 р.), «Судный век: информатизация, глобализация, тероризм и ближайшее будущее человечества» та інш.

Політична та парламентська діяльність

З 1990 року – бере участь у політиці, обирається депутатом Київської міської ради. Стає активним учасником Зеленого руху в Україні, з 1991 по 2006 року входив до керівництва Партії зелених України, низки громадських організацій екологічного спрямування.
У 1998 році за списком ПЗУ обраний народним депутатом України 3-го скликання. Працював першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту та зв'язку. Співавтор низки законопроектів: «Про поштовий зв'язок», «Про телекомунікації», «Про радіочастотний ресурс України» тощо. Склав депутатські повноваження 22 лютого 2000 року.
Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України від ПЗУ, № 2 в списку. На час виборів: директор Інституту інформаційного суспільства, член ПЗУ.
Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від ПЗУ, № 5 в списку. На час виборів: докторант Інституту економічного прогнозування НАНУ, член ПЗУ.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 95 в списку. На час виборів: директор інституту інформаційного суспільства, безпартійний. Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці.
З березня 2014 року – народний депутат України 7 скликання, фракція «Батьківщина».

Нагороди

Орден «За заслуги» III ступеня (листопад 1998). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000).

Сім'я

Одружений. Має двох синів: Антон (1989) і Олег (2007).



Балан Наталія [balan@e-ukraine.org.ua]
Директор інституту інформаційного суспільства, член Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (сторона роботодавців), член керівних органів Всеукраїнського об’єднання роботодавців у галузі телекомунікаційних та інформаційних технологій.
Народилася 31 серпня 1954 року у м. Києві.
Освіта – вища, Київський інститут народного господарства ім..Д.С.Коротченка (1976 р.), економіст. Дипломант американської освітньої програми з розвитку професіональних асоціацій і громадських організацій SABIT.
Трудова діяльність
09.1972 – 07.1976 - студентка Київського Київського інституту народного господарства ім..Д.С.Коротченка.
09.1976- 09.1979 - Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, лабораторія техніко-економічних досліджень, інженер.
09.1979-09.1980 – Об’єднання «Північукргеологія», фінансово-економічний відділ, інженер.
09.1980-05.1983 - Ірпінський індустріальний технікум, викладач економічних дисциплін.
05.1983-01.1994 - Київський державний університет ім..Т.Г.Шевченка, інженер кафедри квантової радіофізики, викладач економічних дисциплін.
02.1994-09.1998 - СП з іноземною інвестицією ТОВ «АЙВАН», референт.
09.1998-05.1999 - помічник консультант народного депутата.
05.1999-12.2002 - керівник прес-служби Державного комітету зв’язку та інформатизації України.
12.2002 – 10.2008 – заступник Директора інституту інформаційного суспільства.
Склад сім’ї: чоловік - Балан Ігор Іванович, 1955 р.н., дочка - Балан Ксенія Ігорівна, 1981 р.н.

Павловський Ярослав [pavlovsky@e-ukraine.org.ua] [www.pavlovsky.in.ua]
Заступник Директора Інституту Інформаційного суспільства, експерт Агентства моделювання ситуацій.
Народився 14 січня 1976 року у м. Запоріжжі. Українець. Одружений. Маю доньку Соломію (12.07.2005).
Освіта: Національний технічний університет України (НТУ-КПІ) — факультет соціології, спеціальність “соціальна робота” (закінчив з червоним дипломом).
Активним громадським та політичним життям почав займатись з 1994 року, перебуваючи у лавах Молодіжної організації "Республіканці України", Києво-могилянського братства.
1995 рік - член-засновник Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
З жовтня 1996 року - член Об'єднання "Молода Україна".
1997 – експерт Інформаційно-аналітичної служби блоку "Вперед, Україно!".
1998 рік - політичний оглядач газети "Правда України".
1998-1999 - заступник Головного редактора газети "Метро плюс".
Червень 1998 року - лютий 1999 року - керівник Інформаційно-аналітичної групи Партії Зелених України.
Березень 2000 - січень 2001 р. - експерт-аналітик інформаційно-аналітичної групи Прес-служби Державного комітету зв‘язку та інформатизації України (на громадських засадах).
З серпня 2001 року - заступник Директора Інституту Інформаційного суспільства.
Автор багатьох публікацій у засобах масової інформації, співавтор декількох книг ("Абетка українського політика" (Київ-1998), "Зелена Україна" (Київ-2001), «Партія зелених України: спроба аналізу» (Київ-2004)) та серії політологічних досліджень АМС.
 
 

Голобуцький Олексій [golob@narod.ru]
Заступник Директора Агентства моделювання ситуацій, один із засновників та експерт Інституту інформаційного суспільства
Народився 1976 року у Києві. 1993 закінчив Український національний гуманітарний ліцей.
З серпня 1993 - на громадській роботі:
1993-1995 - працював у Центральному Проводі Української республіканської партії (УРП);
Голова Молодіжної організації республіканців України (МОРУ);
співкоординатор журналу "Політика плюс". 1995-1997 - заступник Голови Всеукраїнського об'єднання "Зарево";
експерт фонду "Українська перспектива";
керівник проектів "Фонду сприяння правовим та політичним реформам".
З 1996 - член Головної Ради об'єднання "Молода Україна".
1997 - голова аналітичної служби "Фонду підтримки національної безпеки".
1999 - член Головної Ради партії "Молода Україна", голова інформаційно-аналітичної служби, редактор аналітичного часопису "Молода Україна".
1998-2008 рр. - один із засновників та заступник Директора Інституту інформаційного суспільства.
З січня 2001 року — член Правління Агентства РАТАУ, заступник Голови.
З 2002 року - заступник Директора Агентства моделювання ситуацій.
Співавтор наукових та публіцистичних робіт з історії та політології: "Політичні партії України" (1996), "Сучасний профспілковий рух в Україні" (1996), "Беларусь перед выбором: демократия или авторитаризм" (1996), "Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця XIX - початку XX ст." (1996), "Вибори-98" (1997), "Молода Україна: сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива" (2000), "E-Ukraine. Інформаційне суспільство в Україні: бути чи не бути" (2001), "Зелена Україна" (2001), "Електронний уряд" (2002).
 


« назад на Інститут





ПОШУК

НАШИ КНИГИ


Наша адреса
04080, Київ, вул. Турівська, 31, офіс 1.
тел: (+38 044) 4287501, 4287511
© ІІС 1998-2009.
Усі права захищені.

розробка сайту