Лічильники

За сприяння Асоціації підприємств інформаційних технологій України створено веб-сайт Громадської ради з питань інформаційно-комунікаційних технологій. Сайт створено для підтримки ініціативи низки організацій громадянського суспільства з метою доведенню до відома суспільства настанов кандидатам у Президенти України "Невідкладні заходи щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні", а також співпраці з уточненя і лобіювання цих настанов та моніторингу їх виконання. Адреса сайту:
http://ict-forum.org.ua

Черкащина входить до лідерів деструктивного PR



Черкащина входить до лідерів деструктивного PR

За даними Комітету виборців України, лідерами з порушень виборчого законодавства в Україні є 4 регіони – Одеська, Луганська, Черкаська області та м. Київ. Саме у цих регіонах спостерігається найбільша кількість скарг на використання адміністративного ресурсу, підкуп виборців, дискредитацію опонентів – все те, що політтехнологи називають деструктивний PR. Про це ішлося на обговоренні даних соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Інституту інформаційного суспільства на тему "Соціально-політична ситуація у Черкасах (округ №194): кінець вересня 2012 року".

Особливістю цьогорічних виборів, на думку експертів, є різниця у мотивації виборців, при визначенні своїх симпатій щодо партій та кандидатів-мажоритарщиків. Загальну тенденцію щодо специфіки мотивації підкреслив заступник Директора Інституту інформаційного суспільства Ярослав Павловський, який зафіксував тезу про те, що введення змішаної моделі виборів зробило ці перегони дуже конкурентними та конструктивними.

"Ми бачимо загальну тенденцію для всієї України – вести стандартну кампанію на популістських гаслах у одномандатних округах сьогодні неможливо. Виборець може демонструвати сталу ідеологічну підтримку владі чи опозиції, але при виборі свого кандидата-мажоритарника буде керуватися зовсім іншими стимулами. Головне питання, що цікавить пересічного українця в даному випадку – здатність конкретного кандидата вирішувати цілком реальні проблеми на рівні родини, будинку, подвір'я, максимум – міста. При цьому тези на кшталт "Юлі -волю" чи "помаранчеві довели країну до кризи" в даному випадку не працюють. Електорат хоче не тільки бачити якісь яскраві обгортки, але і конкретну раціональну користь від свого депутата".

Цю ж тезу підтверджує і Андрій Кашин, координатор проектів КМІС, говорячи про розподіл уподобань виборців у контексті партій та мажоритарників.

Зокрема, на результати соціологічного опитуванні підтверджують критичність ідеологічної мотивації на рівні виборів партій. Тоді як при визначенні із підтримкою кандидата-мажоритарника, цей фактор не є основним.

За даними КМІС, розподіл голосів за партіями виглядав би таким чином у Черкасах. Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в другій половині вересня, то серед населення округу найбільше голосів отримав би "УДАР В. Кличка", який би підтримали 33% жителів, які визначилися зі своїми електоральними вподобаннями.

Друге місце з досить помітним відривом посіла б Об'єднана опозиція з результатом у 23%. На третьому місці опинилася б Партія регіонів з результатом у 16%, на четвертому місці – Комуністична партія з результатом у 11%. П'яте-шосте місце поділили б "Україна – Вперед!" (5%) і ВО "Свобода" (5%). Решта партій отримали б істотно менше підтримки серед населення округу.

До початку вересня лідером серед населення була Об'єднана опозиція, а "УДАР В. Кличка" ділив друге-третє місце з Партією регіонів. Станом же на кінець вересня "УДАР В. Кличка" істотно наростив підтримку (з 17% у серпні до 33% наприкінці вересня) і вийшов на "чисте" перше місце. Водночас ВО "Батьківщина" "розгубила" частину своєї підтримки (з 34% у серпні до 23% наприкінці вересня) і опинилося на другому місці. Інша опозиційна сила – ВО "Свобода" – також дещо розгубила свою підтримку – з 10% до 5%. Хоча на початку вересня був сплеск підтримки "Україна – Вперед!" (рейтинг партії з серпня до початку вересня зріс з 5% до 10%), то наприкінці вересня партія повернулася на свої серпневі позиції. А от підтримка Партії регіонів, Комуністичної партії і "Нашої України" лишається на приблизно однаковому рівні.

В окрузі діють одразу п'ять досить сильних кандидати. Станом на кінець вересня двома лідерами були В. Жуковська (за неї проголосували б більше 26% жителів округу, які визначилися зі своїми електоральними вподобаннями) і М. Булатецький (трохи більше 24%). До інших досить потужних гравців належать А. Кондратенко (14%), В. Білоусов (13%) і В. Парамонов (10%).

На думку експертів динаміка зростання рейтингу Жуковської є досить сталою – вона демонструє тенденцію до зростання з самого початку виборчої кампанії. Тоді як кандидати від опозиції страждатимуть від загальноукраїнської тенденції – спаду довіри до ОО і росту рейтингу УДАРу. Зокрема, істотно наростив свою підтримку А. Кондратенко (з 5% до 14%). Також помітно зросла підтримка В. Парамонова (з 2% до 10%). Натомість дещо розгубили свою підтримку Л. Майборода (з 7% до 3%) і В. Мамалига (з 9% до 3%).

У контексті цього, досить дивним виглядає процес зняття малорейтингових кандидатів на користь інших. Ну думку соціологів аналізувати наслідки зняття кандидата від СПУ на користь Трофімової чи П.Чернявського на користь УДАРівця Кондратенка дуже важко, в силу відсутності достатніх даних.

Що ж стосується зняття нашоукраїнця Мамалиги та кандидата від "України вперед" Островської на користь опозиціонера Булатецького, то в даному випадку, соціологія показує марність сподівань на кумулятивний ефект. Більше того, говорити навіть про частковий перетік електорату не доводиться. Особливо з огляду на специфіку виборця Нашої України та радикальну позицію її лідера по відношенню до Батьківщини.

Цю тезу досить яскраво коментують дані дослідження КМІС щодо можливого перетоку голосів партії до кандидатів. Відносна більшість виборців "УДАР В. Кличка", які визначилися зі своїм кандидатом, голосують за "свого" висуванця (45% виборців партії підтримують А. Кондратенка), але водночас помітна частка голосує за В. Жуковську (27%) і М. Булатецького (17%). Переважна більшість виборців ВО "Батьківщина" (68%) концентруються навколо М. Булатецького, хоча кожен п'ятий (19%) підтримує В. Жуковську. Подібно до прихильників Об'єднаної опозиції більшість прихильників Партії регіонів (58%) голосує за "свого" кандидата при досить помітній підтримці також і В. Жуковської (27%). Серед електорату Комуністичної партії однозначним лідером є В. Білоусов (79% виборців Комуністичної партії голосують за нього), хоча 11% схильні голосувати за В. Жуковську.

На думку Голови КВУ процес зняття також сприймається неоднозначно зокрема іноземними спостерігачами, які сприймають подібні кроки як спроби маніпуляції.

На думку ж політолога Ярослава Павловського процедура зняття кандидатів на користь третьої особи має виключно PR-наслідки, при чому не завжди позитивні.

"Ми за соціологією спостерігали такі явища, коли зняття одного кандидата на користь іншого спричиняло не тільки відхід виборців партії, яку представляє кандидат, що знімається, але й відхід виборців від того кандидата, на чию користь відбувається зняття. Тому у випадку із "синдромом зняття" у Черкасах – можемо говорити про не дуже вдалу технологію, яка точно позитивно не позначиться ані на рейтингу ОО, ані на рейтингу її кандидата. Натомість партії, чиї висуванці знялися, хоч і незначним чином, але постраждають від такого кроку. Краще було б цим людям не висуватися, аніж потім знімати і без того незначущу мотиваційну характеристику для ідентифікації партії у регіоні".

Досить показовим на думку КМІС є ситуація із показником довіри-недовіри (т.зв. антирейтинг) кандидатів. Середі лідерів антирейтингу у Черкасах є: член ПР Парамонов (40,5% не довіряють), представник КПУ Білоусов (35,6%), та кандидат від ОО Булатецький (32,1%). При цьому позитивне співвідношення довіри-недовіри спостерігається тільки у Жуковської та Кондратенко.

На думку Голови КВУ О.Черненка специфікою виборів у Черкасах є активізація технологій дискредитації опонентів. При цьому ці технології притаманні як кандидатам від влади, так і опозиціонерам.

"Ми з таким феномен стикаємося не так часто. В області дуже активно фіксуються факти скупки голосів та адміністративного тиску з боку влади. На рівні міста Черкаси адмінресурс також використовується, але фактів скупки ми не спостерігали. Хоча фіксуємо інші порушення. Зокрема – найбільш поширеним є реалізація різного роду деструктивних дискредитаційних технологій. При чому основним об'єктом таких технологій є самовисуванець Жуковська, а підозри на ініціювання подібних методів падають на опозицію. Зокрема, фіксується навіть судовий позов за наклеп на адресу Жуковської у публікації агітаційного видання одного із опозиційних кандидатів. Але звісно найбільш проблемним для нас є факт нападу та побиття агітаторів. Іноземні спостерігачі подібні випадки підносять на найсерйозніший рівень, вимагаючи від влади вживання радикальних заходів із протидії".

На думку експертів, завершальні 10 днів перед виборами основні зусилля будуть спрямовані на підвищення мотивації власного виборця та пониження мотивації виборця опонентів. При цьому досить симптоматичною є тенденція нарощування та спаду рейтингу, а також показники довіри-недовіри.

У випадку із Черкасами, тенденції до нарощування рейтингу демонструє Жуковська – динаміка її зростання стала та пропорційна динаміці втрати голосів Булатецького. На думку Ярослава Павловського, падіння рейтингу ОО, який фіксується зараз по всій Україні та Черкасах зокрема, співвідношення показників довіри і недовіри фактично знімає питання переможця виборів у одномандатному окрузі.

"За умов збереження нинішньої динаміки, Жуковська закінчить виборчу кампанію з перевагою у 5-7% від найближчого переслідувача. І не факт, що ним буде саме Булатецький. Динаміка зростання рейтингу кандидата від УДАРу та посилення антирейтингу представника об'єднаної опозиції виводить на друге місце саме Кондратенка. Я думаю, що в даному випадку ОО треба було домовлятися із Кличком та зніматися на користь його кандидатів. Адже соціологи фіксують чіткий тренд – виборець, який прийшов до УДАРу від Батьківщини, не зможе демонструвати зворотній перетік у одномандатних округах. Натомість, кандидати від Кличко цілком можуть підбирати голоси Батьківщини".

Завершуючи дискусію, експерти порушили питання довіри до соціології з боку виборців та учасників виборчого процесу. Зокрема на думку заступника Директора Інституту інформаційного суспільства Ярослава Павловського, соціологію останнім часом несправедливо намагаються використати у якості маніпулятивної технології у політичній дискусії. При цьому це робиться інколи свідомо, а інколи завуальовано. "Одна справа, коли джерелом такого маніпулятивного дослідження є фірма-одноденка, яка оголосила дані та припинила своє існування. А інша, - коли поважні соціологи проводять дослідження із мінімальною вибіркою. Наприклад 400 або 500 респондентів. Статистична похибка за такого дослідження перевищує 4-5%. Відповідно, все дослідження не є коректним з самого початку".

На думку Андрія Кашина головною проблемою маніпулятивності соціології є питання репутації.

"В країні існує декілька основних соціологічних команд, які працюють з поправкою на репутацію. Більшість із них входить до різного роду міжнародних експертних соціологічних співтовариств, які уважно слідкують за подібними скандалами. Ми у КМІС чітко задекларували свою позицію з цього питання на прикладі звинувачень лідера партії "Україна вперед" Н.Королевської щодо замовного характеру досліджень. У зв'язку з цим ми рекомендуємо виборцям більш уважно ставитися до різного роду організацій, які оприлюднюють соціологічні дані, аналізувати їх історію та ступінь незалежності".

На думку експертів, останні дні кампанії прогнозовано відзначатимуться реалізацією насамперед деструктивних сценаріїв. Комітет виборців вже сьогодні фіксує подібну тенденцію і висловлює занепокоєння, що за таких умов, виборець буде просто дезорієнтований, а отже не зможе у повній мірі реалізувати своє право вибору.

Ольга Немченко, Інститут інформаційного суспільства, Київ







« назад

ПОШУК

НАШИ КНИГИ


Наша адреса
04080, Київ, вул. Турівська, 31, офіс 1.
тел: (+38 044) 4287501, 4287511
© ІІС 1998-2009.
Усі права захищені.

розробка сайту